Внаслідок повторного обстрілу станції Зайцеве обірвалося життя залізничника із Павлограда Андрія Плотникова

9 жовтня 2026 року під час усунення наслідків ранкового обстрілу станції Зайцеве трагічно загинув заступник начальника дистанції електропостачання Нижньодніпровськ-Вузол Андрій Плотников. Залізничник потрапив під повторну атаку російських окупантів, коли ремонтував пошкоджену контактну мережу та повертав рух на колії.

Андрій Плотников народився 20 листопада 1981 року в Павлограді. Свій шлях на залізниці розпочав у березні 2001 року звичайним електромонтером контактної мережі на станції Запоріжжя-Ліве. За чверть століття відданої праці він пройшов шлях від робітника до одного з ключових керівників: працював виконробом дільниці в енергомонтажному поїзді, очолював район контактної мережі в рідному Павлограді, а з 2018 року обіймав посаду заступника начальника дистанції електропостачання.

Очолюючи аварійні роботи, Андрій Плотников вчасно помітив повторну загрозу та скомандував бригаді негайно відвести дрезину енергетиків і відбути в безпечне місце. Сам же залізничник до останнього переконувався, що всі його підлеглі дісталися укриття, і опинився в епіцентрі повторного удару.

Про обставини трагедії та вчинок залізничника повідомив голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський:

«Ще зʼясовуємо до секунди всі обставини, але вже розуміємо наступне: бачучи повторну загрозу у наших відповідних ресурсах, Андрій розпорядився терміново відвести дрезину енергетиків, скомандував усім підопічним відбути з місця робіт у безпеку, врятувавши їх, сам же лишався до останнього переконатися, що всі встигли… І сам не встиг лічені секунди — опинившись в епіцентрі підступного удару. Надшвидкі Бандеролі полюють за тими, хто лагодить, відновлює, повертає рух».

За словами очільника компанії, залізничники втратили надзвичайно гідного, сильного фахівця та мужню людину, а боротьба й робота тривають далі — вже на честь загиблого колеги.

За професіоналізм і відданість справі Андрія Володимировича неодноразово відзначали галузевими нагородами, серед яких — знаки «Відмінник господарства електрифікації», «Залізнична Слава» та відзнака «Залізні герої». Колеги згадують його як людину виняткової відповідальності та мудрого керівника, який завжди виходив на найважчі ділянки й надихав власним прикладом.

У загиблого залишилися дружина, яка також працює в залізничній галузі, та 11-річний син.

Світла пам’ять!